Видатні краяни

    Шановні відвідувачі!

На цій вебсторінці ви познайомитесь з відомими людьми, які прославили село Степанки.

Негода Микола Тодосійович

(9.01.1928 – 11.09.2008)

письменник




Народився 9 січня 1928 року у с. Бузукові Черкаського району. В роки Другої світової війни був зв’язковим антифашистського підпілля, був бійцем 2-ої роти Холодноярського партизанського загону під командуванням П. Дубового. По війні закінчив Київський університет, Літературний інститут ім. Горького при СП СРСР. З 1956 р.- член Спілки письменників України. У 1977 – 1988 рр. очолював Черкаську обласну організацію Спілки письменників України.

Автор пісні-реквієму «Степом, степом…», дванадцяти поетичних збірок, серед яких «Ростуть сини», «Зерно на долоні», «Промовляють очі», «Степом, степом», драматичної поеми «Дума про Кобзаря», історичної драми «Гетьман», нарисів «Галина Буркацька» та «Данило Нарбут», документальної повісті «Говоритиму з віками», романів «Холодний Яр», «Отаман Мамай», «Божа кара», автобіографічної повісті «Сповідь перед собою».

Лауреат літературної премії «Берег надії» імені Василя Симоненка, заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин м. Черкаси, нагороджений бойовими орденами та медалями.

Помер 11 вересня 2008 року.




Література




Негода, М.Т. Пісня на рушникові [Текст]:вибр. твори /Микола Негода. – Черкаси: [Вид. Чабаненко Ю.А.], 2007. – 470 с.

Негода, М.Т. Сповідь перед собою [Текст] /Микола Негода. – Черкаси: Вид. ЧабаненкоЮ.А., 2006. – 301 с.: портр.

Негода, М. Божа кара. Отаман Мамай [Текст]: романи /Микола Негода; передм. В.І. Захарченка. – Черкаси: Брама-Україна, 2005. – 456 с.




***




Поліщук, В.Т. Помаранчевий «метлик» Миколи Негоди [Текст] //Поліщук В.Т. Про класиків, неокласиків і сучасників. – Черкаси, 2007. – С. 296 – 300.

Білоус, Г. Пам’яті Миколи Негоди [Текст] Григорій Білоус //Сім муз. – 2008. - №2. – С. 13.

Шолохова, Т. Добре, що він у нас є … {Текст} /Тетяна Шолохова //Місто. – 2008. – 23 січ. – С.15.

Трохименко В. Пісня «Степом, степом…» принесла Миколі Негоді світову славу й повернула кохання /В. Трохименко //Нова Доба. – 2003. – 21 січ. С. 4 – 5.

Олександр Борисович Зеленько

    Олександр Борисович Зеленько народився 11 липня 1940 року в с.Степанки Черкаського району. Рано пізнав "солодощі" сільських мозолів, працюючи на канікулах та відразу  після закінчення школи їздовим, причіплювачем у тракторній бригаді колгоспу, де трудилися і його батьки.

    В 1967 році закінчив філологічний факультет Черкаського педінституту, після чого "гострив" журналістське перо в редакціях газет "Прапор комунізму" Черкаського, "Зоря" Смілянського районів та обласної "Черкаська правда". Тут побачили світ його ранні поетичні твори.

    Перша збірка віршів "Серпневий зеніт" вийшла 1994 року у видавництві "Український письменник". У 1996 році вийшла друком збірка "Білі коні".

    Знайшов Олександр Борисович шлях і до дитячої душі, випустивши цілу збірку поезій "З сонечком дружити" для найменших віком. Збірка присвячена онукові Миколці.

    У 2001 році вийшла його збірка "Борть". Зеленько- член Національної спілки письменників України.

    3 жовтня 2007 року на 68-му році життя Олександр Борисович помер.

Микола Іванович Мусієнко

    Серед простих українців у глибинках сіл України є самобутні, але зовсім невідомі для загалу поети, до яких належить Микола Іванович Мусієнко. Читаючи його вірші стискається серце. У них відображені і доля, і смуток, і кохання, свята Україна з усіма її негараздами.

    Народився Микола Іванович у мальовничому селі Степанки (1947 р.), там же закінчив середню школу, служив в армії, працював у тій же школі вчителем малювання; працював і служив у різних галузях та установах; учасник бойових дій, пенсіонер.

    У теперішній час займається громадськими справами, учасник сільського народного хорового колективу "Родина" села Степанки. Вперше друкував свої вірші у газеті "Ленинский путь" Південної групи військ.

ХАНДУСЬ ГАННА ДМИТРІВНА-

Герой Соціалістичної Праці

Народилася 25 липня 1917 р. в с. Степанки.

Працювала в тракторній бригаді колгоспу „Червоний шлях” (пізніше ім. 50-річчя Жовтня).

З 1965 р. – завідуюча свинофермою до виходу на пенсію в 1973 році.

Багато років очолювала ланку кукурудзоводів (з 1953 по 1965 рр.), вирощувала по 80, 90, 100, 119, 138 ц з 1 га.

За досягнуті успіхи у вирощуванні високих врожаїв Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 березня 1966 року їй було присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та Золотої медалі „Серп і Молот”.

Померла в 1993 році.

ТЕРТИЧНИЙ ПЕТРО ВАКУЛОВИЧ

Народився 15 лютого 1899 року у с. Степанки, Черкаського району.

В квітні 1919 року добровольцем вступив до Червоної Армії. Приймав участь у громадянській війні. В 1925 році закінчив Київську об'єднану військову школу, в 1941 році - курси «Выстрел». За 35 років військової служби пройшов бойовий шлях від рядового до генерал-лейтенанта. Командував відділенням, взводом, ротою, був помічником начальника штабу полку.

На фронтах Великої Вітчизняної війни з першого до останнього дня. Займав різні командні пости: від командира полку і дивізії до командира корпуса.

Нагороджений орденом Леніна, чотирма - Червоного Прапора, двома - Кутузова І ступеня, орденами Сувороза II ступеня і Кутузова II ступеня, дев'ятьма медалями, п'ятьма орденами і медалями соціалістичних країн.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1943 року командиру 161-ї стрілкової дивізії генерал-майору Тертишному Петру Вакуловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Помер у 1997 році.

    Хоменко Іван Антонович

    Народився 17 лютого 1923 р. в с. Степанки, Черкаського району.

Призваний до армії в серпні 1941 року. В 1942 році закінчив Омське стрілково-кулеметне училище. На війні - з листопада 1942 року. Як командир взводу, батареї, начальник штабу дивізії брав участь у боях на Волховському, Ленінградському, 1-му Білоруському фронтах, пройшов шлях від Ленінграда до Берліна.

    Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, «Знак Пошани», «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня, медалями.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 листопада 1944 року командиру батареї 50-го гвардійського мінометного дивізіону 319-го гвардійського мінометного полку гвардії старшому лейтенанту Хоменку Івану Антоновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Помер у 2006 році.

ВАСИЛЬ КЛИМЕНКО

    Найкращим народним співаком 2013 року в телешоу "Караоке на майдані" став 26-річний житель нашого села Степанки Василь Клименко. Призом для співочого односельчанина стала біленька японська "Мазда".

    Василь займається музикою з дитинства, вміє грати на багатьох музичних інструментах. Закінчив педагогічний університет у Переяслав-Хмельницькому за спеціальністю "вчитель музики", там же залишився працювати.

    З  2014 року працює в рідному селі художнім керівником при Степанківському сільському будинку культури. Одружений, має сина.